Якими бувають об’єктиви?

Питання класифікації об’єктивів дуже багатогранне. Самостійно розібратися з ним непросто, адже можна загубитися у нескінченному різноманітті доступних варіантів. Щоб якось структурувати і систематизувати доступні на ринку моделі, необхідно визначити критерії. Такими, наприклад, можуть бути: світлосила, фокусна відстань, габарити, призначення тощо.

Автор світлини — James Bold

Світлосила

Поняття «світлосила» використовують для характеристики здатності об’єктива пропускати світло. Зрозуміло, що оптику з більшою світлосилою вважають кращою, адже її потенціал — пропорційно більший (можна використовувати більш короткі витримки, знімати на низьких значеннях ISO, скорочувати глибину різкості тощо).

Світлосила насамперед залежить від максимальної величини відносного отвору об’єктива, адже чим більший отвір, тим більше фотонів можуть пройти крізь нього за одиницю часу. Тому більшість фотографів ототожнюють поняття «світлосила» і «максимальна діафрагма». Для порівняння різних моделей об’єктивів між собою такий спрощений підхід загалом годиться. Так, наприклад, Nikkor AF-S 85mm f/1.4 G має більшу світлосилу, аніж Nikkor AF-S 85mm f/1.8 G. Але варто усвідомлювати, що світловий потік також ослаблюють лінзи об’єктива. Про це, зокрема, зауважує Аркадій Шаповал: «Ідеальний об’єктив пропускав би усе світло, яке падає на нього, але через відображення, перевідображення та поглинання оптичними елементами реального об'єктива до світлочутливого елемента, який формує кінцеве зображення, доходить лише частина світлового потоку. Тому різні об’єктиви з різними оптичними схемами, але з однаковим відносним отвором можуть створювати різну експозицію на фотографіях при інших рівних показниках» [1]. Тобто, чим якіснішими будуть лінзи, тим менше світла вони «крастимуть», а тому більшою буде світлосила. Технології постійно розвиваються та вдосконалюються, тож у більшості випадків спрацьовує така закономірність: «чим новіше, тим світліше». Наприклад, легендарний Nikon AF-S 28-70mm f/2.8 D (IF-ED), який виробляли з 1999 по 2007 рр., при однакових параметрах зйомки, видаватиме помітно темнішу картинку, ніж його наступник Nikkor 24-70mm f/2.8 E ED VR, який випускають з 2015 року.

Виробництво лінз світлосильних об’єктивів передбачає використання більшої кількості дорогого оптичного скла, а також складніші технологічні процеси, що цілком закономірно впливає на їхню вартість. Окрім того така оптика зазвичай має більші розміри та вагу. Але це правило працює за умови що порівнюємо моделі одного бренду.

Порівняння розмірів NIKKOR Z 24-70mm f/2.8 S та NIKKOR Z 24-70mm f/4 S

Nikkor Z 24-70 F/2.8 S VS Nikkor Z 24-70 F/4 S

У контексті світлосили всі об’єктиви умовно поділяють на підгрупи за двома критеріями:

Світлосильні / Несвітлосильні
З примусовою зміною світлосили (англ. Variable aperture lenses) / Зі сталою світлосилою (англ. Fixed aperture lenses)

Наголошую на умовності цих назв, адже будь-який об’єктив має світлосилу (більшу чи меншу), тому не зовсім коректно називати одні «світлосильними», а інші — «несвітлосильними». Але саме такі назви функціонують як у професійному середовищі, так і в різних навчальних та методичних публікаціях. Отже за першим критерієм світлосильними заведено вважати ті об’єктиви, які мають мінімальне число діафрагми 2.8 або менше.

Щодо змінності / сталості світлосили, то тут ще раз наголошую, що назва є дещо умовною, бо у всіх об’єктивах ми можемо понижувати інтенсивність світлового потоку шляхом зменшення отвору діафрагми. Але тут важливим є той факт, що у деяких зум-об’єктивів це зменшення відбувається примусово: чим більший зум, тим менша світлосила. Це дозволяє мінімізувати габарити і знизити ціну об’єктива, але водночас ускладнює роботу з ним та звужує художній потенціал.

Nikkor AF-S 18-200mm f/3.5-5.6G ED VR II DX VS Nikkor AF-S 70-200mm f/2,8E FL ED VR

Визначити, чи буде примусово знижуватись світлосила об’єктива при зумі можна за маркуванням. Якщо максимальна діафрагма зазначена одним числом (наприклад, f/2 чи 1:2), то світлосила стала, а якщо двома числами через дефіс (наприклад, f/3.5-5.6 чи 1:3.5-5.6), то діафрагми в ширококутному положенні буде відкрита на значення f/3.5, а при зумуванні буде поступо закриватися аж до f/5.6.

Яку світлосилу потрібно?

Це дуже суб’єктивне питання і залежиться від багатьох чинників. Кожен сам вирішує, що йому треба, але хочу застерегти початківців від гонитви за найдорожчими об’єктивами.

Перед тим, як вкладати великі гроші у світлосильну оптику, необхідно подумати, чи буде реалізований її потенціал в реальних умовах. Наприклад, знімати на максимально відкритій діафрагмі (f/1.2, f/1.4, f/1.8 тощо) важливо для весільних фотографів, яким доводиться працювати в умовах недостатнього освітлення, а на портретах необхідно досягати ефектного розмиття заднього плану (красивого боке). Але на таких значеннях украй зрідка працюватимуть фотожурналісти, адже мала глибина різкості ускладнює роботу автофокусу, тож «репортажити» буде краще на більших значеннях: f/2.8, f/3.5, f/4... А для зйомки статичного пейзажу висока світлосила практично повністю втрачає актуальність, адже експозицію можна повністю котролювати витримкою. Водночас треба па’мятати, що для пейзажистів та студійних фотографів найважливішим є деталізація, тож вони зніматимуть на прикритій діафрагмі (f/8, f/16).

Коротко підсумовуючи, можемо зробити такий узагальнений висновок:

Чим більшою є світлосила об’єктива, тим він якісніший, дорожчий, більший за розміром. Вкладати гроші у світлосильну оптику варто тоді, коли розумієш її призначення та вмієш розкрити потенціал.

Габарити

За цим критерієм можна цілком очевидно розділити об’єктиви на малі, великі та дуже великі. Але окрім того є моделі, які змінюють або не змінюють свої габарити (розміри) під час зуму чи фокусування.

Об’єктив зі змінними габаритами Canon EF 24-70mm f/2.8L II USM

Зазвичай об’єктиви зі змінними габаритами вважають бюджетними та менш надійними в технічному плані. Щодо надійності, то це логічно, бо відкритий телескопічний механізм, який висуває передню лінзу з основного корпусу об’єктива, точно не може забезпечити такий пило- / вологозахист, як цільний тубус. Також відкрита конструкція менш стійка до механічних пошкоджень. Однак не варто думати, що всі телескопічні моделі апріорі погані. Це зовсім не так. В сучасних реаліях надійність об’єктива значно більше залежить від виробника, ніж від типу конструкції.

Якщо відкинути стереотип про бюджетність об’єктивів зі змінними габаритами, то стають більш помітними переваги такої конструкції. Зокрема їх легше транспортувати. Так, це зовсім не аргумент для студійних фотографів чи, наприклад, для аматорів, які ще не «обросли» великим парком оптики, але для фотокореспондентів чи тревел блогерів — місця в сумці забагато не буває.

Здебільшого серед професіоналів домінує думка про те, що об’єкив має бути настільки малим, наскільки це можливо: чим менший, тим кращий.

Але для початківців ця теза не завжди є справедливою. Іноді просто вигідно оперувати великим обладнанням, щоб виглядати більш солідно, адже потенційні замовники / роботодавці, які не займаються фотосправою, мислять помилковим стереотипом: чим більший об’єктив, тим крутіший фотограф :)

Фокусна відстань

Найчастіше фокусною відстанню помилково вважають відстань від камери чи передього краю об’єктива до об’єкта, який фотографуємо. Але як тільки звертаємо увагу що ця відстань становить всього кілька десятків міліметрів (або й менше), то усвідомлюємо, що це щось інше...

Насправді, фокусна відстань — це відстань від оптичного центру об’єктива до сенсора камери (детальніше про принцип роботи цифрових фотоапаратів та їх різновиди читай тут)

Залежність кута огляду від фокусної відстані об’єктива

Якими бувають об’єктиви?

Світлосила

Габарити

Фокусна відстань

Рекомендовані джерела до теми:

1 коментар:

Популярні публікації