Мультимедійні засоби створення та верифікації контенту (структура курсу)

0 Коментарів

Лекція 1. ВСТУП ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ
  1. Обґрунтування важливості та перспектив вивчення курсу. 
  2. Роз’яснення структури навчальної дисципліни, послідовності вивчення тем та системи оцінювання. 
  3. Визначення завдань для самостійного опрацювання та індивідуальної науково-дослідницької роботи студентів.
План практичного заняття 1. 
РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ КАФЕДРИ ЖУРНАЛІСТИКИ
    1. Техніка безпеки в комп’ютерних класах.
    2. Специфіка роботи в середовищі Mac OS.
    3. Правила користування технічними засобами (диктофонами, фото- відеокамерами та периферійним обладнанням) кафедри.
    4. Налаштування академічної взаємодії між викладачами та студентами за допомогою хмарного середовища задля оптимізації навчального процесу. 
    Лекція 2. ПОШУК КОНТЕНТУ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

    1. Захист персональних даних. Елементи кібербезпеки. 
    2. Використання віртуальної приватної мережі в журналістській діяльності. Можливі ризики встановлення VPN-плагінів та розширень для браузерів.
    3. Пошук видаленої інформації (кешовані веб-сторінки, Інтернет-архів).
    4. Ліцензії в галузі авторського права та інструменти Creative Commons. 
    5. Поняття моніторингу та трекінгу відвідувачів веб-сайту. Протидія шпингунським сервісам, блокування трекерів.
    📖 Рекомендовані джерела:
    • Пошук інформації в соціальних мережах Facebook, Twitter, Instagram, Google+.
    • Шифрування даних у смартфоні під управлінням Android та iOS.

     План практичного заняття 2. 
    ОПЕРАТОРИ ПОШУКУ ТА РОЗШИРЕНІ МОЖЛИВОСТІ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

    1. Користування пошуковими каталогами, рейтинговими системами, індексними базами даних у мережі Інтернет.
    2. Переваги тематичних пошукових каталогів для пошуку якісного контенту. Специфіка пошуку наукових публікацій.
    3. Оператори пошуку та їхні розширені можливості як ефективні інструменти для оптимізації часу.
    4. Використання соціальних мереж як першоджерела: переваги та недоліки.
    📖 Рекомендовані джерела:
    🔎 Для самостійного вивчення:
    Лекція 3. ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ

    1. Важливість якісного форматування текстових елементів у професійній діяльності журналістів та видавців.
    2. Дефініція понять "текстовий редактор" і "текстовий процесор". 
    3. Аналіз можливостей популярного програмного забезпечення (наприклад, Microsoft Word, Pages, TextEdit).
    📖 Рекомендовані джерела:
    • Проаналізувати технічні можливості для збереження форматування тексту під час перенесення документа у інше програмне середовище.
    • Формати текстових документів.

    План практичного заняття 3. 
    ПОЧАТОК РОБОТИ У СЕРЕДОВИЩІ MICROSOFT OFFICE WORD

    1. Створення нового документа (налаштування полів (Margins), вибір орієнтації сторінок (Orientation); форматування абзаців (Paragraph): відступ/виступ (Indentation), міжрядковий (Line spacing) та міжабзацний (Spacing) інтервали, поділ на колонки (Colums), вирівнювання (Align)).
    2. Форматування тексту (вибір гарнітури/шрифту (Fonts)/накреслення, кольору (Font Color)). 
    3. Зміна стандартних початкових налаштувань документа. 
    4. Уникнення технічних помилок при наборі тексту (нерозривний пропуск, автоматична перевірка лексичних і синтаксичних помилок). 
    5. Очищення тексту від зайвих пропусків та гіперпосилань.
    📖 Рекомендовані джерела: 
    🔎 Для самостійного вивчення:
    • Функції текстоворого проецесора для заборони текстових розривів (нерозривний дефіс, керування “висячими” рядками, відображення абзаців на одній сторінці).
    Лекція 4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ДІЙ У MS WORD

    1. Колонтитули (Header & Footer);
    2. Автоматичний список використаних джерел та перехресні посилання (Сross-reference);
    3. Автоматичний зміст (формування однорівневого та багаторівневого змістів);
    4. Автозаміна (пошук та заміна слів, символів; форматування при автозаміні);
    5. Робота з розділами (розриви колонки, сторінки, розділу; нумерація сторінок);
    6. Робота зі стилями (вибір/застосування стилів, зміни стилів);
    7. Режим рецензування (Tracking changes). 
    📖 Рекомендовані джерела:
    🔎 Для самостійного вивчення:
    • Cпособи реалізації приміток у MS Word.

    План практичного заняття 4(1). 
    СПЕЦІАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ MS WORD

    1. Робота з зображенням (масштабування, позиціонування, налаштування експозиції, застосування ефектів, вибір способу обтікання текстом).
    2. Візуалізація даних за допомогою діаграм (Charts) та смарт-об’єктів (SmartArt Graphics).
    📖 Рекомендовані джерела: 
    🔎 Для самостійного вивчення:
    • Ознайомитися з правилами оформлення бібліографічних посилань відповідно до ДСТУ 8302:2015

     План практичного заняття 4(2). 
    РОБОТА З ТАБЛИЦЯМИ У MS WORD

    1. Створення та форматування таблиці (Table) (змінення кількості колонок, рядків, клітинок, їх об’єднання; зміна товщини, кольору та типу ліній).
    2. Форматувння тексту у таблицях (вирівнювання тексту (Alignment), напрямок тексту (Text Direction), трекінг). 
    3. Розривання та об’єднання таблиць. 
    4. Динамічний заголовковий рядок у таблиці.
    5. Імпорт таблиць з MS Excel. Крос-програмна взаємодія.
    📖 Рекомендовані джерела: 

      МОДУЛЬ-КОНТРОЛЬ І (макс. 20 балів) 
      1. Контроль засвоєння теоретичного матеріалу − самостійна робота або усне опитування (макс. 5 балів). Завдання − відтворити у письмовій формі або усно визначення та поняття, що передбачені у першій частині "Термінологічного словника"; описати розглянуті на лекціях технічні прийоми створення та редагування текстових документів; охарактеризувати різні типи цифрових ліцензій; навести приклади оптимізації пошукових запитів.
      2. Контроль ступеню засвоєння практичних вмінь і навичок − практична робота (макс. 15 балів). Завдання − верифікувати інформацію, подану у визначеній публікації.


      У зв’язку з переходом на дистанційне навчання розподіл на "Лекції", "Практичні", "Рекомендовані джерела" тощо втрачає актуальність. На жаль, доведеться опрацьовувати все онлайн. У рекомендованих джерелах нема і не буде російськомовних. Якщо натрапите на хороші українські відповідники — сигналізуйте, доповнимо.   
      Лекція 5. ОСНОВИ ЗАПИСУ АУДІО

      1. З'ясування специфіки роботи у галузі радіожурналістики, зокрема щодо технічних аспектів генерування аудіоконтенту. 
      2. Визначення принципів підбору інформації, для формування радіопередач та цифрових засобів їх відтворення у записі або в прямому ефірі. 
      3. Аналіз досвіду ефективного (якісного) запису звуку в різних ситуаціях. Вивчення техніки використання диктофонів різного ґатунку, а також можливостей звукозапису комунікаційними ґаджетами. 
      4. Означення критеріїв вибору програмного забезпечення для редагування аудіофайлів; порівняння популярних аудіоредакторів (наприклад, "Adobe Audition", "Sony Sound Forge", "Audacity" тощо).
      📖 Рекомендовані джерела:
      • Основний посібник — Audition User Guide (Text, ENG).
        Порада — не змінюйте на цьому сайті регіон на "Україна". На жаль, контент недоступний українською, тому більшість тем просто зникнуть.
      • Додаткові туторіали — Official Audition Tutorials (Video, ENG).
      • Adobe Audition CC Complete Course (Video, ENG).
      • BBC Academy – Essential kit for the radio field producer (Podcast, ENG).
        Цей подкаст особливо актуальний для тих, хто бажає професійно працювати у галузі радіожурналістики.
      • BBC Getin – Smartphone journalism: Audio (Video, ENG).
        У цьому відео є поради, як користуватися смартфоном для запису звуків. Здебільшого увагу приділено роботі в середовищі IOS, але є багато корисного і для користувачів інших операційних систем. 
      🔎 Для самостійного вивчення:

      План практичного заняття 5. 
      НАЧИТКА ТЕКСТУ ТА ЗАПИС ГОЛОСУ

      1. Підготовка тексту (редагування, форматування) для зручної начитки. Розставляння акцентів, логічних пауз, фрагментування текстових блоків. 
      2. Підготовка обладнання для звукозапису. Вибір та організація робочого місця, налаштування чутливості диктофона (смартфона), під’єднання периферійного обладнання, звукоізоляція тощо.
      3. Начитка тексту. Дикція.
      📖 Рекомендовані джерела: 
      • Виготовити авторський аудіоролик.
        Для цього необхідно самостійно написати сценарій, начитати і записати звук.
        На наступному занятті ми будемо редагувати це аудіо.  
      Вимоги:
      1. Тема — "Життя в умовах карантину". Жанр, форму і кут подачі обираєте самі (обмежень нема).
      2. Тривалість (хронометраж) — 120 сек.
      3. Диктор — 100% ваш голос.
      4. Техніка — використовуємо ту, яка є (диктофони, смартфони тощо). Обмежень нема, але й бігти в студію зараз не варто.
      5. Чистота звуку — намагайтеся записати максимально чистий звук (зараз нема необхідності працювати з інтершумами). Усе зайве будемо вчитися забирати в наступному уроці.
      6. Монтаж — на цьому етапі ніякої корекції, мікшування і т.д. не робимо. Просто записуємо максимально якісний звук. 
      7. Не забувайте, що якість — це не тільки технічні показники, але й показники дикції. Ваша вимова, а також суть сказаного мають першочергове значення. Добре подумайте над історією, яку хочете розповісти, порепетируйте, повправляйтесь у вимові, добре продумайте сценарій, а тоді записуйте.    

       Лекція 6. РЕДАГУВАННЯ ЗВУКУ В ADOBE AUDITION

      1. Канали аудіо. Одноканальне та багатоканальне звучання: моно (Mono), стерео (Stereo), об'ємний звук (Surround Sound, 5.1, 6.1 тощо). 
      2. Цифрові аудіоформати: .mp3, .wav, .m4a, .wma. 
      3. Бітова швидкість, бітрейт (BitRate).
      4. Конвертація аудіофайлів онлайн.
      📖 Рекомендовані джерела: 

        План практичного заняття 6.1 
        РОБОТА З WAVEFORM В ADOBE AUDITION 
        1. Налаштування інтерфейсу програми;
        2. Підготовка (називання, систематизація, впорядкування, перекодування) та імпорт аудіофайлів;
        3. Корекція звуку: регулювання гучності, нормалізація, видалення зайвих фрагментів, створення входу (Fade In) у трек та виходу (Fade Out) з нього;
        4. Очистка звуку від шумів за допомогою DeNoise та з використанням Noise Print.
        5. Робота з еквалайзером;
        6. Збереження та експорт композиції.
        📖 Рекомендовані джерела: 
        🔎 Для самостійного вивчення:
        • Відредагувати аудіофайли, які записували на попередньому практичному занятті. 
        • На наступному занятті будемо поєднувати голоси з музичним тлом та іншими звуками.


        План практичного заняття 6.2 
        СТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ КОМПОЗИЦІЙ В ADOBE AUDITION
        1. Створення багаторівневої композиції (Multitrack): початкові налаштування (значення "Template", "Sample Rate", "Bit Depth", "Master").
        2. Етапи формування аудіокомпозиції (вставляння декількох звукових доріжок), компонування (розрізання / з’єднання, групування / розгрупування) фрагментів.
        3. Налаштування звукового балансу.
        4. Експорт сесії для подальшої роботи (наприклад, на іншому комп’ютері) та фіналізованої аудіокомпозиції для відтворення поза межами середовища "Adobe Audition" (вибір формату, компресія).

         МОДУЛЬ-КОНТРОЛЬ І (макс. 20 балів) 
        1. Контроль засвоєння теоретичного матеріалу − самостійна робота або усне опитування (макс. 5 балів). Завдання − відтворити у письмовій формі або усно визначення та поняття, що передбачені у другій частині "Термінологічного словника"; описати розглянуті на лекціях технічні прийоми створення та редагування текстових документів; охарактеризувати різні типи цифрових ліцензій; навести приклади оптимізації пошукових запитів.
        2. Контроль ступеню засвоєння практичних вмінь і навичок − практична робота (макс. 15 балів). Завдання − створити (записати та змонтувати) авторську радіопередачу на задану тему. 

        Лекція 7. ОСНОВИ ДИЗАЙНУ,  МАКЕТУВАННЯ  ТА ВЕРСТКИ  ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

        1. Графічний дизайн та його види.
        2. Терміни: дизайн, макет, верстка, поліграфія та ін. 
        3. Векторна та растрова графіки: специфіка, призначення, сфери використання.
        4. Колірні режими (Color Mode): CMYK, RGB, Lab, Grayscale.
        5. Означення критеріїв вибору програмного забезпечення для створення з поліграфічних елементів; порівняння популярних аудіоредакторів (наприклад, "Adobe InDesign", "QuarkXPress", "Scribus" тощо).
        📖 Рекомендовані джерела:

        План практичного заняття 7.1 
        ПОЧАТОК РОБОТИ В СЕРЕДОВИЩІ ADOBE INDESIGN
        1. Структурування каталогів та файлів. 
        2. Налаштування інтерфейсу програми, вибір робочого простору. 
        3. Створення документа. Вибір початкових параметрів (Document Settings): розмір сторінки, режим відображення, колонки, поля та ін. 
        4. Основи роботи з текстовими та графічними контейнерами (Text and Graphic Frames). 
        5. Налаштування параметрів символів (Character): кегль (Font Size), інтерліньяж (Leading), трекінг (Tracking), кернінг (Kerning) та ін. 
        6. Налаштування параметрів абзаців (Paragraph): абзацні та міжабзацні відступи, буквиця, переноси, автоматичні компонувальники (Adobe Paragraph / Single-Line Composer).
        📖 Рекомендовані джерела:

        План практичного заняття 7.2 
        РАСТРОВА ТА ВЕКТОРНА ГРАФІКА В ADOBE INDESIGN
        1. Налаштування графічних контейнерів: масштабування, припасування до контенту, вирівнювання, обтікання, групування. 
        2. Кроспрограмне редагування зображень.
        3. Створення векторних елементів, робота з фігурами та інструментом Перо (Pen Tool).
        4. Збереження робочого файлу (Save As..., Package) та експорт (Export) публікації.  
        📖 Рекомендовані джерела:
        • 🔎 Для самостійного вивчення:
        • Виготовити макет стінгазети.  
        Вимоги:
        1. Програмне забезпечення: Adobe InDesign
        2. Тема: На вибір автора. Головне, щоб це було цікаво та оригінально. 
        3. Мова: Українська.
        4. Формат (фізичний розмір листа): А3 (297×420 мм). Орієнтація може бути вертикальною чи горизонтальною.
        5. Формат фіналізованих файлів: У відповідну папку на Google Drive завантажуємо папку зі своїм проектом (папку називаємо своїм прізвищем), яка містить один файл у форматі PDF та один субкаталог з робочим файлом .INDD і допоміжними лінками (використовуйте функцію "package").
        6. Зображення: можуть бути авторськими або стоковими (у жодному разі не можна допускати порушення авторських прав!) 
        7. Співідношення тексту та графіки: більшість контенту має бути текстовим (+-70%).
        8. Обов’язкові елементи: 
          • Багатоколонкова верстка.
          • Наявність загаловків, підзаголовків, вставок, втяжок тощо.
          • Вирівнювання основного тексту за шириною.
          • Зазначення авторства (внизу праворуч вказуємо рік + своє І. П. + групу,
            наприклад, "2020 © Роман Пазюк, 104 гр."). Якщо в макеті використано матеріали інших авторів, то всюди взакуємо їх відповідно до вимог ліцензії.
          • Макет має містити лого (текстове чи графічне), яке буде "шапкою" газети. 
        Зверніть увагу на уніфікацію лапок; правильне використання дефісів та тире; зберігання пропорцій зображення при масштабуванні; вибір колірного режиму; наявність полів та відступів; логіку вибору гарнітури, розміру шрифту та інтерліньяжу; не допускайте надмірного розрідження тексту ("сир") тощо. 
        2020 © Автори курсу: Пазюк Р. В., Славська О. І.

        Немає коментарів:

        Дописати коментар